четвер, 28 липня 2011 р.

Огляд операційної системи Linux

Linux - вільно розповсюджуване ядро Unix-подібної системи, написане Лінусом Торвальдсом за допомогою великого числа добровольців по всій Мережі. Linux має усі властивості сучасної Unix-системи, включаючи дійсну багатозадачність, розвиту підсистему керування пам"яттю і мережеву підсистему. Ядро Linux, що поставляється разом із вільно розповсюджуваними прикладними і системними програмами утворить повно функціональну універсальну операційну систему. Велику частину базових системних компонентів Linux успадкував від проекту GNU, ціллю якого є створення вільної мікроядерной операційної системи з обличчям Unix. На сьогоднішній день існує множина різноманітних постачань Linux, дистрибутивів, що можна розділити на дистрибутиви загального призначення і спеціалізовані. До спеціалізованих дистрибутивів відносяться такі як Linux Router - урізане постачання Linux для створення дешевого маршрутизатора на базі старого PC та ін. Незважаючи на розходження в дистрибутивах загального призначення, усі вони утворять обличчя ОС Linux таким, яким їх знають більшість користувачів ОС. На відміну від ядра, дистрибутиви можуть містити комерційні компоненти і тому їхнє вільне поширення може бути обмежено. У такому випадку автори дистрибутивів роблять доступними усі вільні компоненти. Звичайно під словосполученням "ОС Linux" розуміють дистрибутиви Linux загального призначення.
Linux є високо масштабною системою, спроможною задовольнити інформаційні потреби на великих і малих підприємствах. При цьому обслуговування ОС Linux не ставить надмірних вимог до вашої кваліфікації.
ОС Linux перетворилась в операційну систему для бізнесу, освіти та індивідуального користування. Це багатозадачна, багатокористувацькою операційна система, тобто система, в якій одночасно можуть працювати декілька сотень користувачів і одночасно може бути запущено багато задач.
Як і будь–яка інша операційна система, Linux постійно вдосконалюється. Будь-який користувач може взяти участь в розробці операційної системи Linux та її вдосконаленню. Звичайно - ж при відповідній кваліфікації і відповідних навичках роботи з ОС Linux.
Оскільки Linux постійно розвивається, то вже існує багато версій ОС Linux.
1. RedHat Linux 5.1
2. Red Hat Linux release 5.2 (Apollo)
3. KSI Linux release 2.0 (Nostromo),
Як і ОС UNIX, операційна система Linux складається із чотирьох основних компонентів:
ядро,
shell,
файлова система,
утиліти.
Ключові риси LINUX.

Багатозадачна операційна система, захищеного 32-х розрядного режиму, у її складі немає 16-ти розрядного коду, крім підпрограми завантаження.
Передова 32[64 для Alpha] бітна підсистема віртуальної пам"яті.
Відсутнє обмеження 640к. LINUX може виділити до 3Гб на процес, якщо у вас є досить віртуальної пам"яті.
Система безпеки файлів і процесів користувача.
Мережна система графічного інтерфейсу “X Windows”, що відповідає промисловому стандартові. Запуск додатків через мережу. Можливість роботи додатків з багатьох машин на вашій робочій станції одночасно.
Загальні бібліотеки (“Shared libraries”) для підвищення ефективності використання пам"яті і дискового простору.
Прозора програмна емуляція мат. співпроцесора для машин без такого.
API стилю POSIX.1 з USL і BSD розширеннями. Перенос майже будь-якого коректно написаного Posix або Unix API додатка є тривіальною задачею.
Убудована підтримка мережі TCP/IP включаючи обидва протоколи і стандартний набір інструментів BSD.
Широкий спектр WWW інструментів.
Клієнт і сервер NFS - стандартної мережної файлової системи Unix.
SAMBA SMB сервер для LAN manager і клієнтів Windows for Workgroups.
MARS_NWE сервер клону Netware для використання в мережах IPX.
Netatalk Appletalk сервер для використання в мережах Appletalk.
Клієнт і сервер SMTP (E-mail) включаючи підтримку MIME.
Програмне забезпечення для UUCP - протоколу старого стилю для ефективного збереження і маршрутизації мережної інформації

Огляд можливостей Linux
Переносимість
Велика частина ядра Linux написана на мові С, завдяки чому система достатньо легко переноситься на різноманітні апаратні архітектури. Сьогодні офіційне ядро Linux працює на платформі Intel (починаючи з i386), Compaq (ex. Digital) Alpha, Motorolla 68k, MIPS, PowerPC, Sparc, Sparc64, StrongArm, Intel Italium (IA-64). Крім того, існує багато портів Linux, що поширюються окремо від офіційного ядра. Ядро Linux здатне працювати на багатопроцесорних SMP системах, забезпечуючи ефективне використання всіх процесорів. Підтримка архітектури NUMA знаходиться в стадії розробки. Розробники Linux намагаються дотримувати стандартів POSIX і Open Group, забезпечуючи тим самим переносимість ПЗ з іншими Unix-платформами.
Мережева підсистема
TCP/IP зтік у Linux відповідає усім стандартам і в багатьох можливостях перевершує реалізацію TCP/IP в інших ОС. Підтримка TCP/IP містить у собі просунуту маршрутизацію (policy routing, Qo and Fair Quering), traffic shaping, пакетну фільтрацію (firewalling), multicasting, підтримку "прозорого" проксі, masquerading, тунелінг, aliasing та ін. Крім IPv4, у ядро Linux входить експериментальна підтримка IPv6. Підтримується більшість існуючих мережевих пристроїв: Ethernet адаптерів (10/100Mbit, 1000Mbit, радіо карт), SLIP/PPP, FDDI, HIPPI, Frame Relay, Token Ring, WAN адаптери та ін. Linux містить підсистеми підтримки AX. 25 і ISDN.
Файлова система
Основною файловою системою Linux є його власна ext2fs. Офіційне ядро містить підтримку більш ніж 20 різноманітних файлових систем, включаючи FAT (FAT/VFAT/FAT32), ISO9660 (CD - ROM), HPFS (OS/2), NTFS (Windows NT), Sys (SCO Unix та ін.), UFS (BSD та ін.). У стадії розробки знаходяться файлові системи: ext3fs (кореспондуюча версія ext2fs), RaiserFS (швидка кореспондуюча файлова система). SGI і IBM займаються розробкою підтримки своїх кореспондуючих файлових систем XFS (з Irix) і JFS (з AIX) відповідно.
Прикладне ПЗ
Засоби розробки додатків
Більшість засобів розробки для Linux сьогодні були створені в рамках проекту GNU. Вони містять у собі GCC - Gnu Compiler Colection - універсальний переносний компілятор, GDB - Gnu Debuger - відлагоджувач, GNU C Library та ін. Компілятор GCC створювався максимально переносним, завдяки чому він підтримує біля 100 різноманітних апаратних платформ. Мова опису платформи добре документована, завдяки чому перенос GCC на нову архітектуру не складає особливої проблеми. "Зверху" GCC являє собою компілятор мов С (KR C, ANSI C, C9x і власні розширення), C++ (ANSI C++, STL), Objective C, Fortran 77, Effiel. Останні версії GCC містять також компілятор мови Java у машинно залежні коди. Окремо від GCC поширюються компілятори Ada95 і Pascal, що використовують gcc для генерації коду. Для Linux також існують інтерпретатори Lisp, Scheme і інших Lisp-подібних мов, скриптових мов Perl, AWK, Shell, Sed та ін. Існують засоби підтримки ведення проекту і контролю версій (CVS), група пакетів, що полегшують написання переносних програм: autoconf, automake, libtool та ін., різноманітні IDE.Компанія IBM перенесла на Linux своє середовище розробки Java додатків - IBM VisualAge for Java на Linux. Inprise (Borland
ПЗ для серверів Internet/Intranet
Стандартно в постачання Linux входять: Apache - самим популярний у Internet http-сервер, Sendmail - програма передачі електронної пошти (Mail Transfer Agent), ftp, pop3/imap, news сервери, сервер доменових імен, uucp over tcpip, squid ( кешируючий http/ftp проксі), засоби динамічної маршрутизації та ін.
Файл сервер
Linux може служити файл сервером по протоколах NFS (як правило використовуваному тільки на Unix машинах), SMB (Netbios over TCP/IP, використовуваний на різноманітних Windows платформах), AppleShare і IPX (Novell).
Middleware
Існує декілька вільних реалізацій архітектури OMG CORBA.
Графічний інтерфейс
Linux використовує стандартну віконну систему X. У більшості дистрибутивів використовується вільно розповсюджувана реалізація X"ів XFree86. - підтримує (майже) усі популярні графічні адаптери на платформі Intel та деякі інші. Віконна система X побудована на клієнт-серверній архітектурі, у такий спосіб місце запуску додатка і місце його відображення можуть бути фізично рознесені по мережі. У останню (поки експериментальну) версію XFree86 - 4.0, входить підтримка OpenGL і апаратної 3D акселерації.
Засоби розробки під X, що входять у стандарт, подають тільки базовий API розробника. Як правило при розробці додатків використовують додаткові бібліотеки для побудови інтерфейсу. Набір інтегрованих базових додатків, побудованих на одній бібліотеці утворить графічне середовище користувача. Найбільше популярні графічні середовища сьогодні - Gnome (GNU Network Object Model Environment) і напівкомерційне середовище KDE.
СКБД
Основні виробники систем керування базами даних вже перенесли свої продукти на Linux: існують Linux версії IBM DB2, Informix, Oracle, Sybase, Corel/Inprise Interbase та ін. Linux може використовуватися в якості платформи для запуску системи керування підприємством SAP R/3.
Засоби підготування текстів
У дистрибутивах Linux звичайно поставляється TeTeX реалізація TeX - системи верстки текстів топографічної якості, створеної американським математиком і програмістом Дональдом Кнутом. Система TeX та макропакет високого рівня LaTeX сьогодні використовуються для публікації наукових статей, часописів і книг.
SGML Tools: засоби трансформації структурованого по правилах SGML тексту в LaTeX, HTML, GNU info, LyX, RTF, plain text і інші формати з одного вихідного тексту, орієнтовані на створення технічної документації.
Офісні пакети
Крім декількох проектів по створенню вільно розповсюджуваного комплекту офісних додатків для X"ів, під Linux існують комерційні офіси SUN Staroffice (сьогодні абсолютно безкоштовний для будь-якого застосування), Corel WordPerfect, Applix Applixware та деякі інші.
Ігри
Виробники комп"ютерних ігор вже звернули свою увагу на Linux. Вже вийшли Linux версії Doom, Doom2, Heretic, Descent, Quake, Quake II, Quake III test, Unreal, Myth II, Civilisation III Ctp та ін. С виходом XFree86 4.0, що містить крім всього іншого орієнтовану на ігри підсистему швидкої графіки і OpenGL, очікується збільшення числа ігор під Linux. Linux може служити сервером для ігор QuakeWorld, QuakeII, QuakeIII test, Unreal та ін.

Немає коментарів:

Дописати коментар